Григорій Бойко (1923 - 1978)
Надворі пізній вечір. Тихо постукують колеса приміського
поїзда. У кутку біля вікна примостився п'ятнадцятирічний юнак. На колінах у нього лежать шкільні підручники, а в руках
олівець і аркуш паперу. Дорогою доводиться робити уроки. Треба добре
вчитися, бо районна газета вже надрукувала його першого вірша, вірша Грицька
Бойка.
Григорій Пилипович Бойко народився на Донеччині. Після
закінчення семирічки вчився в Оленівській рудниковій школі. Віддаль до школи була чимала, тому доводилося хлопцеві щодня
вставати о четвертій годині, кілька кілометрів йти пішки до станції, а вже
звідти їхати робочим поїздом до школи.
Почалася
війна. Ще юнаком зі шкільної парти пішов Григорій на фронт, а повернувся звідти
тяжко пораненим. Після війни навчався на літературному факультеті Донецького
педінституту.
Початком своєї літературної
діяльності письменник вважав 1950 рік: саме тоді вийшла його перша збірка віршів «Моя
Донеччина».
У дитячій літературі не знайдеться,
напевне, жанру, в якому б не працював Грицько Бойко: поеми, вірші,
скоромовки, лічилки, загадки, п'єси-казки,
тобто все, що подобається таким чарівним жителям країни Дитинства.
Письменник видав близько ста книжок
для дітей. Особливо полюбилися малечі «Билиці дяді Гриця», «Про дідуся
Тараса», «Смішинки», «Хлопчик Ох», «Ніс у сметані», «Шпаргалка-виручалка» та
інші.
А ще на слова поета створено понад
чотириста пісень, здебільшого для дітей. Збірник пісень на слова Г.
Бойка «Соловейко» побачив світ у 1974 році.
|