Оксана Іваненко - Відомі українські письменники - Біографії письменників - Писатели Украины
Воскресенье, 04.12.2016, 04:55
Письменники України
Дякую за візит Гость | RSS
Меню сайта
Категорії разділу
Відомі українські письменники [50]
Наше опитування
Оцените мой сайт
Всего ответов: 156
Статистика
Бесплатный анализ сайта
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Головна » Статті » Відомі українські письменники

Оксана Іваненко

Оксана Іваненко (1906 -1997)

Народилася Оксана Дмитрівна в Полтаві. Її мати працювала вчи­телькою в дитячому притулку при «Домі трудолюбія». Батько був редак­тором газети (пізніше вчителем мови й літератури), тому слова «гранки», «коректура», «верстки» увійшли в життя дівчинки з перших кроків. У шість років Оксана вже сама видавала журнал для дітей «Гриб», «передплатна ціна» якого два аркуші паперу.


Ось що розповідає про своє дитинство сама Оксана Дмитрівна: «Мені здається, у мене було надзвичайне дитинство, насичене, вщерть за­повнене якимись цікавими подіями, справами. Хоча в сім'ї було лише двоє дітей я і старший на два роки за мене брат, але ми росли, вчилися у великому дитячому середовищі. В домі у нас жили наші ровесники двою­рідні брати і сестри, багато маминих учнів».


З дитинства Оксана захоплювалася літературою: «У нас була велика бібліотека. Бібліотека містилася в маленькій літній кімнаті, і щоліта ми з братом починали її впорядковувати, але поринали в читання..., і тому так нам і не вдалося її упорядкувати. Бібліотека це було наше володіння».


Перебуваючи з дитинства у «педагогічному середовищі», Оксана і сама мріяла стати вчителькою. Тому, коли в роки першої світової війни мати в другу зміну в приміщенні «Дому трудолюбія» організувала без­платну школу для дітей біженців і робітників, дівчинка охоче допомагала їй у цій роботі.


У шістнадцять років Оксана почала працювати вихователькою в до­шкільному дитбудинку. Тут вона створює інсценівки і казки спеціально для дітей, котрі зразу ж доходили до малого читача: твори читали діти або ді­тям, а інсценівки ставилися на сцені. Письменниця згадує кумедний випа­док, коли завідувачка дитсадка, в якому вона працювала вихователькою, замкнула її в кабінеті, наказавши написати п'єсу для дитячого ранку. «Ув'язнення» мало тривати до тих пір, поки п'єса не буде готова.


Навчаючись у Харківському інституті народної освіти, О. Іваненко влітку працювала вихователькою в колонії імені Горького, якою керував видатний педагог А. С. Макаренко. Найкращі спогади юності пов'язані в письменниці з цією роботою. Згодом вона стала прообразом Оксани Варської у повісті Антона Семеновича «Педагогічна поема».


Своє перше оповідання «До царя» опублікувала письменниця в жу­рналі «Червоні квіти» (1925), а перша книжка для дітей «Майка та жаб­ка» була надрукована в 1930 році. Відтоді вийшло у світ близько п'ятдесяти книжок для юних читачів.


Не обминула війна сім'ю О. Іваненко: не повернувся чоловік (він загинув під Києвом у сорок першому).

«Ми так щасливо з ним жіти, що всі мої подруги не те щоб заздрили мені, але для багатьох це було немов еталоном сімейного життя мій чо­ловік, моя старша дочка Волечка загальна улюблениця. «Пожити у вас, козача Натачя Забіла, однаково, що побувати в будинку відпочинку».

Це все урвала війна. Я лишилася сама з дітьми. Сину було чотири мі­сяці, коли почалася війна, ми його навіть ні разу не встигли сфотографу­вати, і разом з моїм і Вопеччиним фото на фронт чоловік узяв, замість ка­ртки, Вітьчиного ведмедика».


З 1947 року по 1951 Оксана Дмитрівна була головним редактором журналу «Барвінок».


В особі Оксани Іваненко поєднались письменник, педагог, історик, літературознавець. її романи про Т. Шевченка та Марка Вовчка, опові­дання про Андерсена, повість про першодрукаря Івана Федорова — це не лише наукові біографії, а й чудові художні твори.


Роботу над епопеєю про життя Великого Кобзаря «Тарасові шля­хи» письменниця розпочала ще в довоєнні роки. У 1939 році вийшла у світ повість «Тарасові шляхи», а в 1961 — під цією ж назвою роман з п'яти частин, який охопив усе життя поета. Твір написаний на багатю­щих архівних, мемуарних, наукових джерелах. О. Іваненко побувала в тих місцях, де зупинявся поет, вивчила все, що збереглося про Т. Шевченка і його епоху. Цим і пояснюється величезний успіх «Тарасо­вих шляхів».


Книга «Маленьким про великого Тараса» (1963) доступно розпові­дає дітям про велич Кобзаря, а також популяризує його поезію.


Відома О. Іваненко і як автор казок («Великі очі», «Чудесна квітка», «Три бажання» та інші). Важливе місце у творчості письменниці займа­ють природничі казки (наприклад, «Лісові казки»), написані на науковій основі.


Майже все творче життя Оксани Дмитрівни пов'язане з Києвом, який надзвичайно любила. З приходом весни вона переїздила в чарівну Кончу-Озерну. Ростуть тут клени, берізки, горобина, що їх посадила сама. А поруч — сад, у глибині якого — блакитний столик і дві лавки. Це— «садовий кабінет». Тут особливо легко писалося, згадувалося... А написано нею десятки книжок про дорослих і дітей. Чималий доробок... 

Категорія: Відомі українські письменники | Додав: bobrino (03.01.2013)
Переглядів: 4170 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.2/4
Всього коментарів: 1
1  
Коли воно виктне вірші

Имя *:
Email *:
Код *:
Пошук
Форма входу
Друзі сайту
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Любовь - часть жизни
  • Мини-чат
    300

    Рік створення сайту - © 2016Бесплатный хостинг uCoz