Олег Буцень народився в Києві. Дитинство його пройшло у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделюванням літа­ків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книж­ками. Мандруючи стежками рідного краю, він мріяв про подорожі — не менш як у джунглі Африки чи на Південний полюс. «Та не так часто ді­ється, як в дитинстві мріється», — любив повторювати в зрілому віці Олег Васильович. Тільки закінчив десятирічку, як почалася війна. Усі мрії дитинства змінилися на шинель і гвинтівку. Після Тбіліського авіа­ційного училища юнак воював на фронтах Великої Вітчизняної аж до Дня Перемоги. Демобілізувавшись, він вступив на філологічний факультет Київського університету. Після його закінчення працював учителем української мови і літератури в Бережанському педагогічному училищі на Тернопільщині, а потім у дитячій редакції Українського радіо.