Анатолій Качан (народився в 1942році)

Дитинство Анатолія Качана промайнуло серед розлогих південних степів, а зрілі роки пов'язані з морем і річками.

Народився Анатолій Леонтійович у селі Гур'ївці, що лежить у по­низзі Бугу, на Миколаївщині. Від батька взяв відчуття землі, селянську мудрість і спостережливість. А від матері, чия пам'ять зберігала безліч усіляких пісень, переказів, бувальщин, —доброту й любов до слона.

Після закінчення школи Анатолій працював радіомонтером, а піз­ніше навчався в Одеському університеті на філологічному факультеті. Учителювати довелося в незвичайному місті Вилкове, що за десять кіло­метрів від Чорного моря «розсипалося» в гирлі Дунаю на острівцях, по­різаних численними каналами й протоками. Це місто називають ще українською Венецією: тут люди живуть прямо «на воді», а за автобуси і трамваї їм правлять звичайнісінькі човни. І хоч Анатолієві знайома з ди­тинства річкова стихія, однак він довго не міг звикнути до подібного. Замість прогулятися вранішніми міськими вулицями молодий учитель повинен був добиратися до школи різними протоками на старенькій плоскодонці. А потім письменник свою долю пов'язав із славнозвісним Дніпром-Славутою, оселившись на його березі в Києві. Степ і море - невід'ємна частина творчості поета.

З дітьми розмовляє серйозно, ніколи не «ламає» язика, не підлаштовується під малечу. У зовнішній незворушності, небагатослівності, розважливості Анатолія Качана ховається широта натури, глибина ду­мок, мислення.