«День у день
дійсний статський радник Рудченко виходив уранці з власного будинку по тихій
полтавській вулиці й прямував до казенної палати. Низько вклонялися «його
превосходительству» знайомі перехожі, виструнчувався, беручи під козирок, заклопотаний
поліцейський...
»
Народився
Терень Германович Масенко (справжнє ім'я — Терентій) в селі Глодоси на
Кіровоградщині. Його дитинство було подібне до життя мільйонів дітей селянської
бідноти.
У
південно-західній частині селища Обухів, що на Київщині, у невеличкій садибі з
діда-прадіда мешкають Малишки. Вони ніколи не були кріпаками, а належали до
козацького стану.
Одного дня у
видавництво «Молодь» зайшов чоловік і відрекомендувався: «Володимир Сиченко —
поет із Лубен». Богдан Чайковський, який завідував відділом літератури для
дітей, відірвався від паперів і вловив відкритий погляд добрих сірих очей.
Волосся темне,
пряме, неслухняне, лице бліде, довгасте. Сам тонкий, худющий, з журавлиним
носом. Таким постає Володимир Іванович Лучук із спогадів товаришів і знайомих.
Майже щодня
звучать по радіо пісні, які неможливо слухати без хвилювання: «Росте черешня в
мами на городі», «Мамина любов», «Упало яблуко в саду». Автор слів цих
прекрасних пісень — поет Микола Луків (композитор — Анатолій Горчинський).
Вірним сином
свого краю був Антін Лотоцький. Народився він у селі Вільхівці на Опіллі (тепер
Львівська область) у сім'ї галицького письменника і педагога Льва Лотоцького.
