Вадим Дмитрович
з'явився на світ першого квітня. Друзі поета радять йому відлік своїх років
починати принаймні з другого числа, бо його запросини на іменини звучать як
першоквітневий жарт.
«Рідкісної
душевної краси й благородства був Михайло Коцюбинський. Чарівна людина і
справжній поет. Читайте його прекрасні твори, у нього є чого повчитися», —
писав М. Горький.
Народився
Анатолій Костецький у місті Києві в учительській сім'ї. Його мама, вчителька
української мови та літератури, з трьох років брала хлопчика з собою на уроки
й садила за останню парту.
«Цього літнього чоловіка можна
було щонеділі зустріти на «пташиному базарі» у Києві. Ще здалеку помічали його
хлопчаки, постійні відвідувачі цих базарів, і з радісними вигуками: «Дядько
Саша! Прийшов дядько Саша!» — кидались йому назустріч.
Дитинство — золота пора. Коли
Лідія Олександрівна згадує своє дитинство, то в уяві постає причепурена
бабусина хата, у якій долівка встелена пахучою травою, а на покуті — Шевченків
портрет у барвистому рушникові...
Мати тяжко працювала, тому
вихованням дівчинки займалася бабуся. Тамара виросла «у пелені бабусі Ганни»,
яка була в міру релігійною, керувалася здоровим глуздом і прислухалася до
народної мудрості.
У сім'ї любили поезію. Батько —
вчитель математики, закоханий у цю точну науку, іноді писав вірші. На столику
біля маминого ліжка завжди лежала книжечка поезій.
Серед чарівної чернігівської
природи, де зелені горби переходять у глибокі балки, де тихо несуть свої води
Удай та Лисогір, у селі Поділ народився Віктор Кава.
