Ліна Костенко (народилася в 1930 році)

Якось, розповідаючи про чергове громадське зібрання, один з його організаторів підкреслив, що в ньому брала участь ворохобна Ліна Костенко. Що означає слово «ворохобна»? Словник тлумачить його як «непокірна», «бунтівна», «бентежна». Кажуть, що ці епітети досить точно характеризують Л. Костенко.

Народилася Ліна Василівна у містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім'ї. Батьки майбутньої поетеси були людьми високоосвіченими, порядними. Батько знав дванадцять мов, добре орієнтувався у всіх навчальних предметах і викладав їх у школі.

Коли дівчинці минуло шість років, сім'я переїхала до Києва. Тут ще зовсім дитиною застала її війна. «Я писала мало не осколком великі букви, щойно з букваря...» — сказала поетеса про ті тяжкі роки. В Києві Ліна закінчила середню школу, вчилася у Київському педагогічному інституті. У п'ятдесятих роках з відзнакою закінчила Московський літературний інститут ім. О. М. Горького.

Писати вірші Л. Костенко почала з дитинства, друкувати з шістнадцяти літ. Перша збірка «Проміння землі» вийшла у 1957 році, через рік— «Вітрила», у 1961 році— «Мандрівки серця». Потім з'явилися книги поезій «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур».

На своєму літературному шляху довелося Ліні Костенко пережити майже п'ятнадцятилітнє невизнання її як митця. Це був сумний період у житті письменниці зокрема і в історії української літератури взагалі. Ллє і тоді вона писала. Писала і складала в шухляду. Не зламалася, не зневірилася, не занепала духом, а шліфувала своє поетичне слово. Так залягла в письмовому столі і «Маруся Чурай», бо «недосконала», «невиразна»...

Пригадується у зв'язку з цим трохи дивний випадок. Проходив пленум правління Спілки письменників України з питань поезії. Молодий літератор перевіряв запрошення учасників пленуму. І нізащо не хотів пропустити без запрошення жінку, яка виявилася Ліною Костенко. Він просто не знав її, талановиту письменницю, творчу особистість.

Поверненням Ліни Костенко була книжка поезій « Над берегами вічної ріки», а потім з'явилася і «Маруся Чурай». Вона вмить зникла з книгарень, хоч і вийшла стотисячним тиражем!

За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку поезій «Неповторність» письменниці було присуджено Державну премію ім. Т.Г. Шевченка.

Ліна Костенко видала збірку віршів для дітей «Бузиновий цар».

У Ліни Василівни гарна сім'я, талановита дочка Оксана Пахльов-ська — літературознавець, автор статей з проблем літератури Італії, перекладачка багатьох італійських та іспанських поетів, автор збірки поезій «Долина храмів».

З болем у серці сприйняла Л. Косімнко звістку про Чорнобильську катастрофу і всі ці роки вносить свою частку у ліквідацію наслідків ава­рії. Вона вже кілька разів їздила в Чорнобиль, у тридцятикілометрову зону. Нею створений документальний фільм «Чорнобиль. Тризна», написана повість про цю трагедію людства.