Іван Драч (народився в 1936 році)

Іван Федорович Драч народився в селі Теліжинці на Київщині. Він належить до покоління, чиє дитинство припало на роки війни.

Середню школу хлопець закінчив у Тетієві, і тоді одразу ж почалося його самостійне трудове життя: викладач російської мови та літератури в семирічці села Дзвінячого на рідній Тетіївщині, інструктор райкому комсомолу, воїн Радянської Армії, студент філологічного факультету Ки­ївського університету, співробітник «Літературної газети», слухач вищих сценарних курсів у Москві; робота в сценарній майстерні Київської студії художніх фільмів ім. О. Довженка, у редакції журналу «Вітчизна», у пра­влінні Київської організації Спілки письменників України...

Писати вірші почав нібито випадково. Ось як це було. «Ми саме з хлопцями у футбол грали, — згадує І. Драч. — Коли це дивлюся— їде на велосипеді мій учитель. Точніше, не їде. а веде його, бо перед тим був дощ, на колесах — болото. І гукає мене: «Іване, а ходи-но сюди!» Знехотя так підступаю, бо вчора на уроці він мене за щось там насварив. «Оце, Іване, послухай, ішов я собі, думав-гадав та й склав для нашої стіннівки вірш», — і прочитав. «Ти диви, — думаю, — справжній тобі вірш. І написав його не хтось далекий, хрестоматійний, а наш учитель».

А вдома схотілося й собі... Не довго писався той первісток, досить далекий ще від досконалості... Вклав у конверт, написав адресу районної газети... А десь тижнів за два прочитав у ній: «Іван Драч. «Ми — за мир». І пожинав лаври. Отоді, мабуть, і приворожило».

На все життя закарбувалися у пам'яті поета перші кроки на освітян­ській ниві. Як сьогодні, бачить кілька десятків пар дитячих очей, що за­хоплено дивляться на нового вчителя літератури Івана Федоровича. А він, у недалекому минулому випускник середньої школи, читає їм Пуш­кіна. Закоханий у поезію, вчитель намагався прищепити цю велику лю­бов до слова своїм вихованцям. Принишкли маленькі школярики, нама­гаючись схопити кожну фразу Драча...

Перша поетична збірка «Соняшник» вийшла у світ в 1962 році. За­пам'яталася вона автору таким кумедним випадком: через кілька років після її виходу, коли навіть у І. Драча не залишилося жодного примірни­ка, він знайшов книжечку в одній маленькій сільській книгарні... у стопці сільськогосподарської літератури.

Творчий доробок І. Драча складають десятки поетичних книжок, драм, поем. У січні 1996 року відбувся творчий вечір поета в Українсь­кому домі. Доброю нагодою до цієї зустрічі став вихід книжки поезій «Вогонь з попелу (3 шістдесятих — у дев'яності)».

Сьогодні країна знає І. Драча не лише як письменника, а й як полі­тика, державного діяча, який пристрасно відстоює інтереси суверенної України, її народу. «Постать Івана Драча в нашій історії, — пише Д. Павличко, — стоятиме поруч з письменниками, які були не лише проро­ками, а й творителями української державності».